Папа Римській курії: бути смиренними, щоб нести у світ Боже благословення

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У суботу, 21 грудня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції очільників дикастерій Римської курії на традиційній передріздвяні зустрічі з нагоди обміну святковими побажаннями. У своїй промові Святіший Отець зосередився над наставленням говорити про інших добре і не лихословити (пор. Рим. 12,14), що виражає смирення, яке є суттєвою рисою таїнства Господнього Різдва.

Шлях смирення

Говорячи про необхідність вправлятися у смиренні, Папа пригадав про навчання святого Доротея з Ґази, який наслідувавши древніх Отців, таких як святий Василій Великий та Евагрій Понтійський, розбудовував Церкву настановами і листами, «сповненими живильних соків Євангелія». «Якщо зі смиренною людиною трапиться якесь зло, вона відразу ж звертається до себе і розсуджує, що сама на це заслужила. І не дозволяє собі докоряти іншим чи звинувачувати когось. Вона просто терпить, без тривоги, без мук і в повному спокої, оскільки смирення нікого не гнівить і не дратує», – пише святий Доротей.

За словами Святішого Отця, в основі звернення до себе, замість звинувачення інших, лежить внутрішнє пониження, позначене порухом Слова Божого (synkatabasis), що наближає нас до смиренного серця Ісуса, який воплотився у Вифлеємі. «Рух Всевишнього полягає в тому, щоб понизити Себе, зробити Себе маленьким, як гірчичне зернятко, як зародок людини в лоні жінки. Невидимим. Таким чином Він починає брати на Себе величезну, нестерпну масу гріха світу», –зауважив Папа. Тому нашим завданням є прийняти цей Божий дар, засвоюючи цей рух, подібно до Пресвятої Богородиці, Яка «дала повністю залучити себе до пониження Бога».

Стати ремісниками благословення

Святіший Отець зазначив, що таїнство воплочення Ісуса Христа показує нам, що Бог нас поблагословив (Еф. 1,3). «Ми всі повинні бути занурені в це таїнство, інакше ризикуємо пересохнути і тоді станемо схожими на ті сухі, пересохлі канали, які вже не несуть жодної краплі води. А офісна праця часто є посушливою і з часом висушує, якщо не підживлюватися досвідом душпастирського служіння, моментами зустрічі, дружніх стосунків, безкорисливості», – сказав він, вказуючи також на потребу щорічно брати участь у Духовних вправах. Це означає «занурюватися в Божу благодать» та Його благословення, щоб бути здатними благословити всіх, навіть тих, кого не любимо чи тих, хто погано до нас ставився.

«Браття і сестри, дивлячись на Марію, образ і модель Церкви, ми можемо замислитись над церковним виміром благословення. І в нашому контексті я хотів би підсумувати це так: у Церкві, знакові та інструменті Божого благословення для людства, ми всі покликані стати ремісниками благословення», – вів далі Папа. Він порівняв Церкву з великою річкою, яка розгалужується на багато потоків, щоб зрошувати весь світ Божим благословенням, що є здійсненням Божого задуму, який Господь об’явив Авраамові (пор. Бут. 12,2-3). «Цей задум керує всією економією Божого завіту з Його народом, який є “вибраним”, ми є “вибраним” народом, “вибраним” не у інклюзивному сенсі, а навпаки, в тому сенсі, який ми б католицькою мовою назвали “сакраментальним”: завдяки тому, що дар досягає кожного через зразкову, кращу, мученицьку частинку, яка свідчить», – сказав Святіший Отець.

Поширювати благословення Матері-Церкви

Папа провів паралель між Римською курією та великою майстерною, у якій виконуються багато різних завдань, але всі вони працюють на одну мету: «творити добро, поширювати благословення Бога й Матері-Церкви у світі».

«Тішить думка, що щоденною працею, особливо прихованою, кожен з нас може зробити свій внесок у те, щоб нести Боже благословення у світ. Але в цьому ми повинні бути послідовними: не можна дарувати благословення, а потім говорити погано про брата чи сестру. Тому ось моє побажання: нехай Господь, народжений для нас у смиренні, допоможе нам завжди бути чоловіками і жінками, які добре говорять про інших», – сказав на завершення Святіший Отець.